Впродовж повномасштабного вторгнення РФ на територію України та здійснення ракетних атак по ній, неодноразово російські ракети залітали та навіть падали на територію Польщі.
Сьогодні ми вирішили представити вам аналіз ППО Польщі, її стан станом на 2022 рік .
*Всі дані були зібрані за допомогою відкритих джерел, супутникових зображень з Google Earth.
Виявлення повітряних цілей—засоби РЛС
На території Польщі станом на початок 22 року діяло 23 радіолокаційні пости, серед яких 6 стаціонарних, та решта розташовані на спеціально підготовлених позиціях. Слід додати, що з періоду від 2005 року місце розташування позицій не змінилось.
Найбільш дальніми засобами виявлення на території Польщі є стаціонарні РЛС Nur-12M й Rat-31DL, дальність виявлення однієї такої РЛС 470 км. Всього в Польщі їх 6 од. — 3 Nur-12M й 3 Rat-31DL.
Nur-12M
Це трикоординатний радар дальньої дії, призначений для контролю повітряного простору. Він забезпечує виявлення повітряних об’єктів, визначення їх координат (азимут, відстань, висота), автоматичне відстеження маршрутів вибраних об’єктів, а також електронну ідентифікацію в системі MARK XII і екранування активних джерел перешкод.
Приладова дальність: 470 км; стеля виявлення: 30 000 м; робочий діапазон: L; швидкість обертання: 6/12 об/хв; висота куполу 30 метрів; вихідна потужність: ≥ 320 кВт.
Rat-31DL
Це трикоординатний радар дальнього радіусу дії. Дозволяє виявляти повітряні об'єкти, визначати їх координати (азимут, відстань, висоту), ідентифікувати «своїх» в системі MARK XIIA і усувати джерела активних перешкод. RAT-31DL – це т.зв програмований радар (Software Defined Radar). Процеси формування зондуючого сигналу та обробки отриманих ехо-сигналів здійснюються в процесорних системах генератора формування сигналу збудження та сигнального процесора. Це забезпечує швидку зміну несучої частоти та модуляцію зондуючих імпульсів, а також точне керування передавальним променем.
Приладова дальність: 470 км; стеля виявлення: 30 000 м; робочий діапазон: L; швидкість обертання: 5 об/хв; вихідна потужність: 60 кВт.
Nur-12 (ME)
РЛС забезпечує виявлення повітряних об’єктів, визначення їх координат (азимут, відстань, висота), автоматичне відстеження маршрутів вибраних об’єктів, а також електронну ідентифікацію в системі MARK XII/XIIA та екранування джерел активних перешкод. Станція виконує функції обробки вторинної інформації та може працювати з системами збору та обробки інформації про повітряну обстановку (наприклад, ASOC, DUNAJ) у форматі передачі даних ASTERIX, через систему трансляції комп’ютерного коду (KTK) – KOSÓWKA. Також можлива взаємодія з автоматизованою системою команд у протоколі PASUW. Станція пристосована для роботи в складних метеорологічних умовах, коли пасивні та активні перешкоди виникають окремо або разом. .
Всього з 1997 року було поставлено 7 РЛС
Дальність по приладу: 350 км; стеля виявлення: 30 000 м; робочий діапазон: L; швидкість обертання: 6 об/хв; вихідна потужність: ≥ 0,85 МВт
Nur-41
Це мобільний когерентний радар, призначений для вимірювання висоти повітряних об'єктів, координати на площині яких відомі (азимут, відстань). Висотомір НУР-41 може працювати з радіолокаційними далекомірами НУР-31 (М, МК) і автоматизованою радіолокаційною станцією ЗПР-10С.
Приладова дальність: 240 км; стеля виявлення: 30 000 м; робоча смуга: S; потужність в імпульсі: 600 кВт.
Вона перебуває на озброєнні всіх радіотехнічних рот
Nur-31
Радар дозволяє виявляти повітряні об'єкти і визначати їх координати, азимут і відстань, а також відстежувати маршрути виявлених об'єктів. Пристрої призначені для передачі радіолокаційної інформації в автоматизовані системи збору та обробки інформації про повітряну обстановку у форматі ASTERIX через систему комп’ютерного кодового перекладу (КТК) – KOSÓWKA. Станції НУР-31 (М, МК) можуть взаємодіяти з висотоміром НУР-41 (обладнаним висотометром UPW) або іншим висотоміром з аналоговими виходами та передавати інформацію про повітряні об’єкти в автоматизовані системи розробки радіолокаційної інформації в протоколі PASUW або у форматі передачі даних ASTERIX, через систему трансляції комп’ютерного коду (KTK) – KOSÓWKA, для систем збору та обробки інформації про повітряну обстановку (наприклад, ASOC, DUNAJ).
Станції НУР-31 (М, МК) пристосовані для роботи в складних метеорологічних умовах, коли пасивні та активні перешкоди виникають окремо або разом, і забезпечують електронну ідентифікацію в системі MARK XII і весь спектр джерел активних перешкод. Приладова дальність: 200 км; стеля виявлення: 27 000 м; робочий діапазон: L; швидкість обертання: 6 об/хв; вихідна потужність: 280 кВт.
Nur-15
Це трикоординатна радіолокаційна станція середньої дальності, призначена для виявлення повітряних об’єктів у спостережуваному просторі, визначення їх координат (азимут, відстань, висота), автоматичного відстеження маршрутів об’єктів, а також ідентифікації «своїх» у просторі. Система MARK XII/XIIA та усунення джерел перешкод активна. Станція може працювати самостійно або у взаємодії з двома іншими радіолокаційними станціями. Належну взаємодію забезпечують системи отримання радіолокаційної інформації від сусідніх джерел і система узагальнення власної радіолокаційної інформації з отриманою від них інформацією. РЛС також має систему обробки інформації про джерела випромінювання завад, отриманої від пеленгів власної та взаємодіючих станцій.
Приладова дальність: 240 км; стеля виявлення: 30 000 м; робоча смуга: S; швидкість обертання: 6/12 об/хв; вихідна потужність: ≥ 180 кВт.
В військах Польщі перебувають 25 од цих РЛС.
Загальне покриття
ЗРК
У Війську Польському є одна бригада і три зенітних полки ПВО. В їх складі 30 зенітних дивізій: 22 зрдн у Сухопутних військах, 6 зрдн у ВВС, і 2 зрдн у берегових частинах ВМС. В озброєнні цих частин знаходиться понад 400 артилерійських і артилерійсько-ракетних зенітних установок калібру 23 і 57 мм.
ЗРК великої дальності S-200C
В 1985 році наказом начальника генерального штабу військ Польщі був сформований 78-й зенітний ракетний полк, що ввійшов до 26-ї бригади ПВО. Саме він став єдиним підрозділом в Польщі, що мав на озброєнні комплекс великої дальності С-200ВЕ.
Всього від СССР Польщі дісталось 2 дивізіони цих ЗРК та 38 ракет В-880Є максимальною дальністю 240 км.
Загалом було розгорнуто два вогневі дивізіони по одній станції наведення і шість пускових установок у кожному.
На прикритті комплексу зокрема перебував С-125
В 2002 році комплекс був модернізований. В ході капітального ремонту та оновлення, частина електроніки була переведена на сучасну на той момент елементну базу, а система управління оцифрована. За непідтвердженими даними, зв'язок між основними елементами комплексу після модернізації забезпечується по радіоканалу, що дозволило відмовитися від кабіни К9М і кабельних ліній.
Проте особовий склад склад мало навчений, останні навчання з комплексами були ще в 90-х, були новини про можливу не боєздатність.
C-125
Від СССР полякам дістались:
24 ЗРК С-125М/С-125М1А "Нева"
1386 ракет В-601ПД
Зона ураження: 2,5–25 км.
В кінці 1990-х, апаратурну частину найбільш свіжих комплексів перевели з електровакуумними елементами на сучасну твердотельну електроніку. Пускові установки 5П73 з чотирма зенітними ракетами – на гусеничному шасі броньованої ремонтно-евакуаційної машини WZT-1, яка має багато загальної бази танка Т-55. Одночасно з цим в ЗУР 5В27 замінили тверде паливо і провели профілактику основних елементів.
До рівня «Newa-SC» було модернізовано 20 зенітних ракетних комплексів. Одночасно з цим в одній з неназваних країн колишнього СССР (найймовірніше в Україні) був проведений ремонт польських зенітних ракет, із заміною твердого палива першого і другого ступеневого двигуна.
Зараз на озброєнні Польщі перебувають 17 дивізіонів ЗРК С-125 (51 ПУ) й ще 17-21 ПУ перебували на зберіганні. Загалом це був один з наймасовіших ЗРК яке ніс бойове чергування в армії Польщі.
Сухопутне ППО
На озброєнні сухопутних військ Польщі є 22 дивізіони засобів ЗРК. На озброєнні яких перебувають:
64 од. ЗРК Оса
20 ЗРК Куб
понад 400 артилерійсько ракетних систем
1000+ засобів ПЗРК
Проте через намагання зекономити ресурс ці комплекси не несуть цілодобового чергування.
Авіація
На озброєнні ВПС Польщі перебувають 2 винищувачі здатні збити або спробувати збити ракети: Міг-29 й F-16.
F-16
18 квітня 2003 року уряди Польщі та США підписали контракт на постачання 36 одномісних бойових літаків F-16C та 12 двомісних навчально-бойових літаків F-16D у 2006–2008 роках. Їхня вартість склала $3,6 млрд. При цьому загальна сума угоди, включаючи навчання пілотів та інвестиції в розвиток необхідної інфраструктури – близько $6 млрд.
Польські F-16 Jastrząb оснащені найновішою БРЛС Northrop Grumman (Westinghouse) AN/APG-68(V)9 з максимальною дальністю виявлення великої повітряної мети понад 290 км. Максимальна дальність виявлення цілі типу "винищувач" становить 120-160 км. Станція може одночасно супроводжувати 10 повітряних цілей та наводити ракети на чотири цілі.
Винищувачі перебувають на озброєнні 2 авіаційних баз:
-- 31-ї бази тактичної авіації 23 F-16C та 9 F-16D
-- 32-я авіабаза – 13 F-16C та 3 F-16D.
Міг-29
До ліквідації Організації Варшавського договору Польща спіткала від СРСР 12 нових винищувачів МіГ-29. У 1995 році Польща обміняла у Чехії 11 гелікоптерів W-3 Sokół на 9 одномісних винищувачів та одну «спарку». У 2003 році Німеччина передала 22 вживані літаки: 18 одномісних МіГ-29G та 4 двомісних МіГ-29GТ.
Через 20 років служби польські МіГ-29 неабияк застаріли, а низка ключових електронних систем перестала відповідати сучасним вимогам. Контракт на ремонт та модернізацію винищувачів національних ВПС вартістю $44,5 млн було підписано з Авіаремонтним заводом №2 у місті Бидгощ у вересні 2011 року. Модернізації підлягали 13 винищувачів МіГ-29А та три винищувачі МіГ-29УБ.
У рамках контракту передбачалося забезпечити продовження терміну експлуатації винищувачів МіГ-29 до 2028 року.
Згідно з довідковими даними, станом на кінець 2021 року у складі польських ВПС було 27 одномісних та двомісних винищувачів МіГ-29.
Наразі всі МіГи сконцентровані на:
22-й тактичній авіабазі в Мальборку
23-й тактичній авіабазі у Мінську-Мазовецькому.
Ці авіабази разом із 12-й базою безпілотних літальних апаратів входять до складу 1-го тактичного авіакрила.
Висновок:
На початок 2022 року система РЛС Польщі була однією з найсерйозніших з країн НАТО, проте вся система базується на 23 постах РЛС та абсолютно більшість цих засобів є стаціонарними, польська система РЛС виступає суто як передовий-розвідувальний ресурс, який не може працювати самостійно, оскільки при нападі серйозного супротивника буде знищений та потребуватиме допомоги країн членів НАТО.
Стосовно ж засобів ЗРК (на 22 рік), через велику їх застарілість та малу кількість ракетних систем, польська ППО має можливість збивати виключно літаки, БПЛА та вертольоти, що ж стосується російських ракет то станом на 22 рік Польща могла тільки бачити їх, оскільки єдиним комплексом який теоретично може збивати їх є С-125 ( В Україні підрозділам вдавалось це робити), проте через не велику навченість екіпажів (в основному тренування проводились на збиття повітряних цілей по-типу літаків) не був би здатен це зробити.
Comments